Японийә уйғур бирлики токйо отсука мәсчитидики иптардин кейин хуласә йиғинни ачти

Ихтиярий мухбиримиз һаҗи қутлуқ қадири
2016.06.20
tokyo-otsuka-meschit-uyghur.jpg Японийә уйғур бирлики тәшкилатиниң әзалири токйо отсука мәсчитидә. 2016-Йили 20-июн, японийә.
RFA/Qutluq

19-Июн японийә уйғур бирлики тәшкилати токйодики отсука мәсчитиниң иптарлиқ паалийитигә қатнашқан вә иптардин кейин тәшкилатиниң хуласә йиғини чақирған.

Японийә уйғур бирлики тәшкилатидин игилишимизчә, кәч саәт йәттидин онға қәдәр давам қилған мәзкур паалийәткә тәшкилат әзалири, уйғур мәсилисини қоллап келиватқан бир қисим японлар билән бирликтә қатнашқан. Токйодики қәдимий мәсчитләрдин бири болған отсука мәсчитиниң бу иптар паалийитигә қатнашқанлар иптардин кейин тәшкилатниң хуласә йиғинини чақирған.

Телефон зияритимизни қобул қилған японийә уйғур бирлики тәшкилатиниң муавин рәиси ғалип миҗит отсука мәсчитидә елип берилған паалийәт һәққидә тохталди.

Японийәдә елип бериливатқан уйғур кишилик һоқуқ паалийәтлирини изчил қоллап келиватқан вә отсука мәсчитидики паалийәткә қатнашқан такаши сато паалийәт һәққидики тәсиратини қисқичә баян қилип: “бүгүнки паалийитимиздә асаслиқи рабийә қадир ханим башчилиқидики дуня уйғур қурултийи вәкиллириниң йеқинда японийәдә елип барған зиярити һәққидә сөһбәт елип берилди. Көпчилик техи йеқиндила қурулған японийә уйғур бирлики тәшкилатиниң токйо, осака, сендәй қатарлиқ үч чоң шәһәрдә өз күчигә тайинип илмий муһакимә йиғини чақирғанлиқиға юқири баһаларни бәрди, шундақла мусулманларниң иптарлиқ зияпитигә иштирак қилдуқ. Турмуһәммәт әпәнди отсука мәсчитиниң җамаити болғанлиқи үчүн давамлиқ японийә уйғур бирлики тәшкилатиниң йиғинлири бу мәсчитниң йиғин залида чақирилиду” деди.

Зияритимизни қобул қилған японийә уйғур бирлики тәшкилатиниң рәиси доктор турмуһәммәт һашим отсука мәсчитидә өткүзүлгән хуласә йиғин вә иптарлиқ паалийәт һәққидә тохталди.

Рабийә қадир ханим башчилиқидики дуня уйғур қурултийи вәкиллириниң японийә елип барған паалийәтлиригә йеқиндин ярдәмдә болған мураками томоко ханим отсука мәсчитидә өткүзүлгән иптарлиқ паалийәт һәққидә қисқичә тохтилип: “мән илгири токйодики түрк җамисидики иптарлиқ паалийәткә қатнашқан идим. Бу қетим йәнә бир қисим япон мусулман ханим-қизлири билән бирликтә бу мәсчиттә иптар қилиш пурситигә ериштим шундақла мусулманларниң роза тутуш җәһәттики ирадисигә қайил болдум” деди.

Доктор турмуһәммәт һашим бу қетимқи японийә уйғур бирлики тәшкилатиниң токйодики отсука мәсчитидә йиғин чақириш сәвәблири тоғрисидиму қисқичә изаһ берип өтти.

Юқириқи аваз улинишидин тәпсилатини аңлаң.

Пикир қошуң

Радиониң ишлитиш шәртлиригә асасән, пикирлириңиз тәкшүргүчиләр тәрипидин тәстиқлиниши вә мувапиқ дәриҗидә тәһрирлиниши түпәйли, тор бәттә дәрһал пәйда болмайду. Сиз қалдурған мәзмунға әркин асия радиоси җавабкар болмайду. Башқиларниң көз қариши вә һәқиқәткә һөрмәт қилишиңизни сораймиз.